|
|
 | |  |
|
КРИТЕРІЇ ЩОДО КОНТРОЛЮ ПАСТЕРЕЛЬОЗУ ТВАРИН
УДК 619:616.98:579.842.14
КРИТЕРІЇ ЩОДО КОНТРОЛЮ ПАСТЕРЕЛЬОЗУ ТВАРИН
Ушкалов В.О., док. вет. наук,
Трускова Т.Ю, канд. биол. наук,
Петренчук Е.П., канд. вет. наук,
Сікачина В.І., канд. вет. наук
Головащук І.І., асп
Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН,
м. Харків.
Сосницький О.І., канд. вет. наук
Луганський національний аграрний університет, м. Луганськ
Пастерельоз (синоніми: геморагічна септицемія, „транспортна лихоманка”, холера птиці) - інфекційна контагіозна хвороба багатьох видів свійських і диких тварин, птиці та людей, яка реєструється в більшості країн світу і перебігає в блискавичній, гострій, підгострій та хронічній формах. При гострому перебігу захворювання протікає з ознаками септицемії та утворенням на слизових і серозних оболонках множинних крововиливів із крупозним запаленням та набряком легень, плеври, а при підгострому та хронічному перебігах – переважно з ураженням респіраторних органів, можливим розвитком артритів, маститів, менінгіту. Захворювання обумовлюються мікроорганізмами, які відносяться до сімейства Pasteurellaceae, роду Pasteurella, виду P. multocida, підвидів - P. multocida sb. septica (серовар В); P. multocida sb. multocida (серовар Д); P. multocida sb. gallicida (серовар А).(1,2,5,6)
Серед сільськогосподарських тварин на пастерельоз більш за все хворіє молодняк тварин (лошата, телята, поросята, ягнята, щенята хутрових звірів, курчата та інші). Захворювання виникає частіше у літньо-зимовий період. Ензоотії пастерельозу доволі часто зустрічаються серед курей та кролів.(1,4,5,6,7,9)
Інфекційний процес перебігає за класичним та факторним типами, при цьому у першому випадку (класичному) при екзогенній трансмісивній передачі збудника кровосисними комахами виникає геморагічна септицемія; в другому випадку (факторному) – при зниженні резистентності під впливом факторів зовнішнього середовища набуває розвитку факторний (ендогенний) пастерельоз переважно в формі інфекційної пневмонії у молодняка сільскогосподарських тварин.(1,6,7,10)
В останні роки проблема пастерельозу тварин вийшла за рамки інтересів виключно фахівців ветеринарної медицини. Дані літератури переконливо свідчать про те, що в наш час суттєво зросла питома вага захворювань людей, обумовлених дією пастерел. Зараження людей можливе трансмісивним шляхом – кровосисними комахами (у період інтенсивного їх льоту) P. multocida sb. septica (сероваріант В) з розвитком сепсису, при якому можливі летальні випадки. При укусах і подряпинах тваринами, найчастіше кішками, можлива ранева інфекція P. multocida sb. gallicida (сероваріант А) чи P. multocida sb. multocida (сероваріант Д) у вигляді пододерматиту, лімфангіту і лімфанодуліту.
Пастерельоз сільськогосподарських тварин і птиці має широке розповсюдження і завдає відчутних економічних збитків тваринницьким господарствам. Складна, а часто і не визначена, епізоотична ситуація щодо пастерельозу серед сільськогосподарських тварин і птиці дає підстави вважати, що діючі нормативні документи, які регламентують запровадження ветеринарно-санітарних заходів щодо попередження, боротьби та ліквідації цього небезпечного зоонозного захворювання, потребують якісного оновлення.(1,4,5,6,7,9,10)
Збудником захворювання являється Pasteurella multocida - сероваріанти В, А, Д, Е, F. P. multocida має п’ять капсульних (A, B, D, E, F) та 16 соматичних (1–16) сероварів. Вид Pasteurella haemolytica (Mannheimia haemolytica) підрозділяється на капсульні сероваріанти А, Т.
Pasteurella multocida В і Е обумовлює спалахи пастерельозу з надгострою і гострою формою перебігу захворювання, при цьому у більшості випадків розвивається геморагічна септицемія у тварин будь-якого віку, з високою летальністю.
Pasteurella multocida А і Д обумовлюють у поросят і телят ураження респіраторного тракту з підгострим і хронічним перебігом. Pasteurella haemolytica А обумовлює розвиток пневмонії у телят, поросят, овець.
Pasteurella haemolytica Т обумовлює гостре та надгостре захворювання у ягнят та козенят.
Від птиці ізолюють пастерели з капсульними антигенами типів A, B, D, F і всіма, крім 8 та 13, соматичними антигенами. Від птахів виділяють 7 видів пастерел: P. multocida (підвиди multocida, septica, gallicіda), P. gallinarum, P. avium, P. volantium, P. anatis, P. langaa, Pasteurella sp. A.
Pasteurella multocida А у птиці обумовлює гострий перебіг захворювання (холера). Холероподібні захворювання птиці зумовлюють також P.multocida підвиди septica та gallicida, остання – переважно у водоплавної птиці.
Джерелом збудника інфекцій є хворі тварини та тварини-носії пастерел, у тому числі гризуни та дикі птахи. Тривалість носійства збудника - 1 рік і більше. Збудник виділяється хворими тваринами та носіями пастерел з витоками із носа, слиною, фекаліями тощо.
Збудник інфекції передається через трупи тварин і птахів, загиблих від пастерельозу, а також відходи після забою тварин, корма, воду, послід птиці, обладнання та інші інфіковані об’єкти; переносниками збудника інфекції можуть бути комахи (кліщі, клопи, мухи), гризуни і тварини інших видів (у тому числі дика птиця), обслуговуючий персонал. Пастерельоз може виникнути як екзогенна інфекція при наявності в господарстві пастерелоносіїв внаслідок дії різноманітних стрес-факторів (кормових, біологічних, фізіологічних тощо)
Механічними переносчиками збудника пастерельозу можуть бути дикі хижі тварини, гризуни, кліщі, мухи та кровосисні комахи (в організмі яких збудник може залишатися життєздатним і вірулентним до 60 діб), дика птиця, обслуговуючий персонал. Важливими факторами передачі збудника є молоко, м’ясо, шкіра, вовна, яйця, пух-перо, та інша сировина, отримана від хворих, вимушено забитих та загиблих тварин. .(1,2,3,4,5,6,7,9)
Пастерели досить стійкі до дії негативних факторів навколишнього середовища. В гної, ґрунті та трупах тварин вони залишаються життєздатними до 4-х місяців, в воді – до 6 місяців. У заморожених тушках птиці пастерели залишаються життєздатними протягом року. В замороженому стані у грунті вони зберігаються 4-7 місяців. При температурі 70 - 90 0С пастерели гинуть протягом 5 - 10 хвилин, а при 1 – 5 0С – протягом кількох діб. Прямі сонячні промені знешкоджують пастерел за 10 хвилин, а в посліді птиці вони виживають протягом 12 - 72 діб. 5%-й розчин вапняного молока знешкоджує пастерел за 4 - 5 хвилин, 5%-й розчин карболової кислоти – протягом 1 хвилини, 1%-й розчин хлорного вапна – протягом 10 хвилин. .(1,5,6,9,10)
Нами, згідно завдання Держдепаратаменту ветеринарної медицини, проводилась робота, метою якої було вдосконалення інструкції щодо контролю пастерельозу тварин. При цьому базувалися на відомих даних про те, що:
• хворі на пастерельоз тварини та тварини-пастерелоносії є джерелом збудника не лише для тварин, а і для людини, і, відповідно, контаміновані пастерелами продукти тваринництва є небезпечними для здоров’я людини;
• планове застосування засобів специфічної профілактики обумовить зниження рівня контамінації продуктів тваринництва і довкілля патогенними мікроорганізмами, що в кінцевому результаті знизить ризик виникнення захворювань, зумовлених пастерелами, у людей;
• протиепізоотичні заходи повинні бути спрямовані на всі ланки епізоотичного ланцюга – джерело збудника інфекції, механізм передачі збудника і сприятливих до захворювання тварин;
• заходи з ліквідації захворювання за змістом також можна віднести до профілактичних, так як вони спрямовані на попередження перезараження здорових тварин та попередження зараження людей.
Враховуючи основні закони епізоотології, біологічні особливості збудника та епізоотологічні особливості захворювання, нами було підготовлено проект „Інструкції щодо профілактики і боротьби з пастерельозом тварин”, який було розглянуто і схвалено Методичною комісією ІЕКВМ УААН, Науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини і затверджено Головою Державного департаменту ветеринарної медицини України (22.12.2004 року).
Інструкція розроблена на підставі аналізу існуючих нормативних документів, що регламентують порядок впровадження заходів, спрямованих на профілактику і боротьбу з пастерельозом тварин у країнах СНД і ЄС.
Документ регламентує вимоги до заходів стосовно встановлення діагнозу на пастерельоз, комплексних заходів профілактики пастерельозу тварин та заходів оздоровлення господарств від цього захворювання. Детально описані особливості заходів профілактики і боротьби при пастерельозі птиці. В інструкції представлені правила, які обов’язково повинні виконуватися на всій території країни державними органами, підприємствами, установами або іншими суб’єктами господарювання незалежно від їх підпорядкованості та форм власності, посадовими особами та громадянами.
Висновок. 1. Із затвердженням та впровадженням у ветеринарну медицину „Інструкції щодо контролю пастерельозу тварин” створена нормативна основа забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя стосовно пастерельозу тварин в Україні;
2. Дотримання вимог, викладених у цьому нормативному документі, сприятиме підвищенню рентабельності галузі тваринництва.
С П И С О К В И К О Р И С Т А Н О Ї Л І Т Е Р А Т У Р И
1. Андросик Н.Н., Лях Ю.Г., Методические указания по диагностике, профилактике и мерам борьбы с пастереллезом сельскохозяйственных животных / БелНИИЭВ. – Минск, 1999. – 22 с.
2. Коваленко I., Герман I. Лiквiдацiя спалаху пастерельозу гусей // Вет. медицина України.- 2000.- N 11.- С.31-32.
3. Лях Ю.Г., Соколов C.Г., Вайсман Э.И., Геведзе В.И. Клиническая, патологоанатомическая картина и биохимические изменения сыворотки крови при экспериментальном легочном пастереллезе телят //Ветеринарная наука – производству: Межвед. сборник / БелНИИЭВ. – Минск, 1992. – Т. 30. – С. 41-43.
4. Лях Ю.Г., Андросик Н.Н. Вакцинопрофилактика пастереллеза свиней и крупного рогатого скота в Республике Беларусь // Проблемы патологии, санитарии и бесплодия в животноводстве: Материалы международной науч.-практ. конф. – Минск, 1998. – С.77.
5. Лях Ю.Г. Пастереллез крупного рогатого скота (эпизотология и специфическая профилактика): Автореф. дис. канд. вет. наук/ Бел.НИИЭВ.- Минск, 1994.- 21 c.
6. Руководство по инфекционным болезням" (Под ред. Ю.В.Лобзина) - С-Петербург, "Фолиант", 2000. - 932с.)
7. Шеховцов В.С., Котляр В.И. Желудочно-кишечные и легочные стронгилятозы овец, осложненные пастереллезом// Пробл. зооiнженерiї та вет. медицини: Зб. наук. праць/ ХЗВI.- Х., 2001.- С.159-160. .- (Вет. науки). Вип. 7. Матерiали 5-го з`їзду паразитоценологiв України (5-6 квiт. 2001 р.)
8. Brindani F.; Paterlini F.; Ossiprandi M.C.; Perini S.; Ansuini A. Caratterizzazione di stipiti di Pasteurella multocida subsp.multocida isolati da suini con sindromi respiratorie // Selez.veter. – 1995. – Vol. 36, № 7. – P. 567-577.
9. Mdurvwa E.G.; Brunner C.J. Bovine neutrophil activation by culture fluid from Pasteurella haemolytica serotypes A1 and A11 // Veter. Microbiol. – 1994. – Vol. 41, № 4. – P. 311-319.
10. Ushijima T.; Nagao K.; Takase K.; Taneno A.; Yamada S. Isolation of Pasteurella multocida and Bordetella bronchiseptica from atrophic rhinitis cases // J. Japan Veter. Med.Assn, – 1994. – Vol. 47, № 11. – P. 835-838
ВНЕДРЕНИЕ ИНСТРУКЦИИ ПО КОНТРОЛЮ ПАСТЕРЕЛЛЕЗА ЖИВОТНЫХ
Ушкалов В.А., док. вет. наук,
Трускова Т.Ю., канд. биол. наук,
Петренчук Э.П., канд. вет. наук,
Сикачина В.И., канд. вет. наук,
Головащук И.И., асп.
Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, г. Харьков
Сосницкий А.И., канд вет. наук
Луганский национальный аграрный университет, г. Луганск
Резюме
В приведенных материалах дана характеристика некоторых биологических свойств пастерелл и изложены основные положения новой «Инструкции по контролю пастереллеза животных».
|
| Категория: Мои статьи | Добавил: rabbit-morbi (22.09.2008)
|
| Просмотров: 2534
|
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] | |
 | |  |
|
 |
| Статистика
 | |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
 |
|
