ПОБЕДИМ БОЛЕЗНИ КРОЛИКОВ ВМЕСТЕ

Меню сайта
Форма входа
Категории раздела
Мои статьи [10]
Поиск
АНМАКС(097)5692110
Главная » Статьи » Мои статьи

ВИЗНАЧЕННЯ ЛІКУВАЛЬНО – ПРОФІЛАКТИЧНИХ ДОЗ СИРОВАТКИ АНТИТОКСИЧНОЇ ПРОТИ ПАСТЕРЕЛЬОЗУ КРОЛІВ.
Пастерельоз сільськогосподарських тварин, кролів і птиці має широке розповсюдження і завдає відчутних економічних збитків тваринницьким, кролівничим та птахогосподарствам. Тому боротьба з ним, а також створення системи профілактичних заходів та засобів спрямованих на недопущення виникненя захворювання, діагностичних та лікувально-профілактичних засобів є актуальною проблемою не тільки в Україні, але і в інших країнах світу. Тому застосування гіперімунних антитоксичних сироваток є ефективним та біологічно обгрунтованим методом профілактики та лікування на ранніх стадіях захворювання. Під час введення сироватки тварина отримує готові антитоксини, які нейтралізують токсіни мікроба та власне бактерію перед потраплянням її до кліток-мішеней. Антитіла полегшують фагоцитоз, що забезпечує якісний терапевтичний ефект.[1,2,3,4]
Метою роботи є отримання гіперімунної антитоксичної сироватки проти пастерельозу кролів та визначення доз для застосування її з метою профілактики та терапії данного захворювання . .[3,4,5]
Матеріали і методи. Для визначення інтервалу лікувально-профілактичних доз сироватки антитоксичної проти пастерельозу кролів, використовували білих мишей, а потім визначену дозу перевіряли на кролях. Лікуально-профілактичні властивості сироватки перевіряли шляхом пробою її штамами P.multocida A, В, Д.
Результати досліджень. Визначення терапевтичної дози власне сироватки. Для цього нами було створено десять груп білих мишей (n=5 у кожній) та три контрольні групи (n=5 у кожній). Білих мишей живою вагою 18-20г заражали орально попередньо відтитрованими бульйонними культурами: P.multocida A №5 (LD50=3 • 108мк.т.), P.multocida B №37 (LD50=2 • 108мк.т.), P.multocida D №12 (LD50=33 • 107мк.т.). Сироватку вводили через 2 години підшкірно у разних дозах за схемою наведенною у таблиці №1, з метою встановлення оптимального інтервалу терапевтичної дози.
Таблиця №1
Визначення оптимального інтервалу терапевтичної дози
Кількість тварин у групах, (n) 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5
Доза сироватки яку вводили білим мишам підшкірно, см3 0,25 0,5 0,75 1,0 1,25 1,5 1,75 2,0 2,25 2,5
Кількість виживших тварин попередньо зараженних P.multocida A №5 (LD50=3 • 108мк.т.) 0 0 1 4 4 4 5 5 5 5
Кількість виживших тварин попередньо зараженних штамом P.multocida B №37 (LD50=2 • 108мк.т.) 0 0 0 3 4 4 4 5 5 5
Кількість виживших тварин попередньо зараженних штамом P.multocida D №12 (LD50=33 • 107мк.т.) 0 0 1 4 4 5 5
5 5 5

Тварин контрольних груп заражали тими ж штамами без застосування сироватки. Усі тварини контрольних груп пали на 2-3 добу. Аналізуючи наведенні данні ми визначили, що оптимальна терапевтична доза знаходиться у межах від 1,0 до 2,0 см3 . Нижня межа дози була встановлена за таким критерієм, що сироватка повинна мати терапевтичний ефект не менш ніж у 80% оброблених тварин. Після чого отриману терапевтичну дозу перевірили на кролях. Для чого створили три групи дослідних тварин у кількості 3 голови у кожній та 3 контрольні групи. Кролів заражали орально попередньо відтитрованими бульйонними культурами: P.multocida A №5 (LD50=3 • 108мк.т.), P.multocida B №37 (LD50=2 • 108мк.т.), P.multocida D №12 (LD50=33 • 107мк.т.). Сироватку вводили через 2 години підшкірно у разних дозах за схемою наведенною у таблиці №2, з метою перевірки оптимального інтервалу терапевтичної дози.
Таблиця №2
Результат перевірки терапевтичної дози сироватки на кролях
Кількість тварин у групах, (n)
3
3
3
Доза сироватки яку вводили кролям підшкірно, см3
1,0
1,5
2,0
Кількість виживших тварин попередньо зараженних P.multocida A №5 (LD50=3 • 108мк.т.)
2
3
3
Кількість виживших тварин попередньо зараженних штамом P.multocida B №37 (LD50=2 • 108мк.т.)
2
3
3
Кількість виживших тварин попередньо зараженних штамом P.multocida D №12 (LD50=33 • 107мк.т.)
3
3
3

Тварин контрольних груп заразили тимиж штамами без застосування сироватки. Усі тварини контрольних груп пали на 1-3 добу. Аналізуючи наведенні данні ми визначили, що для кролів оптимальна терапевтична доза знаходиться у межах від 1,0 до 2,0 см3 , а терапевтична ефективність дорівнює 92%.
Встановлення профілактичної дози власне сироватки. Для цього нами було створено десять груп білих мишей (n=5 у кожній) та три контрольні групи (n=5 у кожній). Сироватку вводили білим мишам живою вагою 18-20г підшкірно у разних дозах за схемою наведенною у таблиці №3, з метою встановлення оптимального інтервалу профілактичної дози.
Через добу після введення сироватки, мишей, окремо кожну группу, заражали летальними дозами таких попередньо відтитрованих бульйонних культур: P.multocida A №5 (3 LD50=9 • 108мк.т.), P.multocida B №37 (3 LD50=6 • 108мк.т.), P.multocida D №12 (3 LD50=98 • 107мк.т.):

Таблиця №3
Визначення профілактичної дози сироватки.
Кількість тварин у групах, (n) 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5
Доза сироватки яку вводили білим мишам підшкірно, см3 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,2
Кількість виживших тварин після пробою штамом P.multocida A №5 (3 LD50=9 • 108мк.т.) 0 2 4 4 5 4 5 5 5 5
Кількість виживших тварин після пробою штамом P.multocida B №37 (3 LD50=6 • 108мк.т.) 0 1 3 4 4 4 5 5 5 5
Кількість виживших тварин після пробою штамом P.multocida D №12 (3 LD50=98 • 107мк.т.) 0 3 4 5 4 5 4 5 5 5

Тварин контрольних груп заразили тимиж штамами, але без попередньої обробки сироваткою. Усі тварини контрольних груп пали на 2-4 добу. Аналізуючи наведенні данні ми визначили, що оптимальна профілактична доза знаходиться у межах від 0,5 до 1,0 см3 . Нижня межа дози була встановлена за таким критерієм, що сироватка повинна надавати захист не меньш 70% обробленних тварин. Після чого отриману профілактичну дозу перевірили на кролях. Для чого створили три групи дослідних тварин у кількості 3 голови у кожній та 3 контрольні групи. Сироватку вводили кролям підшкірно у разних дозах за схемою наведенною у таблиці №4, з метою перевірки оптимального інтервалу профілактичної дози.
Через добу після введення сироватки, кролів, окремо кожну групу, заражали летальними дозами попередньо відтитрованих бульйонних культур: P.multocida A №5, P.multocida B №37, P.multocida D №12.

Таблиця №4
Результат перевірки терапевтичної дози сироватки на кролях
Кількість тварин у групах, (n)
3
3
3
Доза сироватки яку вводили кролям підшкірно, см3
0,5
0,75
1,0
Кількість виживших тварин попередньо зараженних P.multocida A №5 (LD50=3 • 108мк.т.)
2
2
3
Кількість виживших тварин попередньо зараженних штамом P.multocida B №37 (LD50=2 • 108мк.т.)
2
2
2
Кількість виживших тварин попередньо зараженних штамом P.multocida D №12 (LD50=33 • 107мк.т.)
2
2
3

Висновки. 1. У результаті проведених досліджень нами встановлено, що сироватка має терапевтичний ефект у 92% оброблених тварин, а протективна активність сироватки дорівнює 74%.
2. Нами отриман деклараційний патент на спосіб отримання сироватки антитоксичної проти пастерельозу кролів.
3. Застосування сироватки з лікувальною та профілактичною метою потребує меньших затрат часу та медикаментів, ніж при використанні антибіотиків та сульфаніламідів. Значно підвищується економічна ефективність лікування, на підставі цього дана сироватка може використовуватись для специфічної пасивної імунопрофілактики та імунотерапії хворих на пастерельоз кролів.
Список літератури.

1. Волколупова В.А. Профiлактика пастерельозу кролiв на великих фермах// Ветеринарiя: Респ. мiжвiд. тематич. наук. зб.- К.,1980. - Вып.51.- С.52-55.
2. Коваленко I., Герман I. Лiквiдацiя спалаху пастерельозу гусей// Вет. медицина України.- 2000.- N 11.- С.31-32.
3. Мазур Т.В. Количественный метод контроля активности сыворотки против пастереллеза крупного рогатого скота, буйволов, овец и свиней: Автореф. дис. канд. вет. наук/ ВНИИ контроля, стандартизации и сертификации вет. препаратов.- М, 1993.- 18 c.
4. Пинчук В.А., Волколупова В.А., Скибина В.В. Лечение и профилактика пастереллеза кроликов// Кролиководство и звероводство.-1983.- N 1.- С.28-29.
5. Розробка i вдосконалення засобiв специфiчної профiлактики пастерельозу птахiв (до 35-рiччя заснування Днiпропетровської дослiдної станцiї IЕКВМ) /П.Цiмох, С.Прахова, Є.Демченкота iнш.// Вет. медицина України.- 1997.- N 8.- С.13.






Категория: Мои статьи | Добавил: rabbit-morbi (22.09.2008)
Просмотров: 7752
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Copyright MyCorp © 2024 Сайт создан в системе uCoz